Обдарована дитина: ілюзії й реальність
В сучасній психології під словосполученням «обдарована дитина» розуміють певну винятковість, девіантність, відхилення, які виходять за рамки загальної норми.
Проблема обдарованості дітей дуже актуальна. Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його «локомотивом». Їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. За даними М.Карне, у шкільному віці виявляється 3-5% обдарованих дітей. Зрозуміло, що їх більше, але здібності дітей згасають при неправильному навчанні й вихованні. От чому так часто ті, кого в ранньому дитинстві вважали «вундеркіндами», а з віком стають звичайними прагматичними людьми і нічого оригінального не створюють.
Кожна обдарована дитина – це індивідуальність, яка вимагає особливого підходу
Ознаки обдарованості – це ті особливості дитини, які проявляються в її реальній діяльності й можуть бути оцінені на рівні спостереження за характером дій.
Обдаровані діти – це діти, які значно випереджають у розвитку однолітків і мають високий творчий потенціал, у них є здібності до навчання і спеціальних видів діяльності.
Сучасні дослідники виділяють 4 категорії дітей, яких можна назвати обдарованими:
1. Діти з високими показниками спец. тестів на інтелект – інтелектуальна обдарованість.
2. Діти з високим рівнем творчих здібностей – творці.
3. Діти, які досягли успіхів у певних сферах діяльності – музиканти, художники, математики, шахісти, спортсмени тощо.
4. Діти, які добре вчаться у школі – академічна обдарованість.
Ознаки обдарованості дітей різного віку
Раннє дитинство (1-3 роки):невгамовна цікавість, нескінченні питання, уміння стежити за кількома подіями одночасно, великий словниковий запас, розвинене мовлення, уживання складних слов. Підвищена концентрація уваги, завзятість у досягненні мети, здібності до малювання, музики, лічби, нетерплячість і поривчастість, винахідливість і багата фантазія.
Дошкільний період (4-7 років): відмінна пам`ять, інтуїтивні осяяння, яскрава уява, нечіткість у розмежуванні реальності й фантазії, перебільшені страхи, егоцентризм, тонка моторна координація, прагнення бути в компанії дорослих і старших дітей. Схильність до активного дослідження світу навколо, гостре реагування на несправедливість.
Шкільний період (8-17 років): успіх у багатьох ініціативах, високі оцінки, потреба в колекціонуванні, чудове почуття гумору, розвинена оперативна пам`ять. Сформованість навичок логічного мислення, установка на творче виконання завдань, оригінальність словесних асоціацій, побудова чіткого образу майбутньої діяльності.
Дорослий період (після 18 років): легкість засвоєння нових ідей, комбінування знань оригінальним способом. Відмінно розвинені навички спілкування, відкритість, дружність, цінує гумор. Не приховує своїх почуттів і емоцій, енергійний схильний до ризику, віддає перевагу складним завданням, незалежний у судженнях і поведінці.
Проблеми обдарованості
В обдарованих дітей бувають проблеми:
- фізичного розвитку;
- емоційного розвитку;
- професійної орієнтації;
- відсутності творчих проявів в інтелектуально обдарованих дітей.
Зовнішні і внутрішні ознаки проблем обдарованих школярів:
- ворожість до школи;
- складні ігрові інтереси;
- занурення у філософські проблеми;
- прагнення до досконалості;
- відчуття незадоволеності;
- надчутливість;
- потреба в увазі дорослих;
- нетерпимість.
Причини спаду дитячої обдарованості
1. Вирівнювання здібностей. Ранній вербальний розвиток у початкових класах дозволяє бути першим, але згодом інші учні досягають рівня здібної дитини, й вона більше не виділяється своїми успіхами.
2. Брак працездатності, працьовитості, завзятості.
3. Можливі зміни спрямованості особистості, байдужість до навчання.
Обдарована дитина в сім`ї
Дуже багато в благополуччі й успішному розвитку обдарованої дитини залежіть від вас. Радійте своїй незвичайній дитини. Пам`ятайте, що вона не лише обдарована і талановита, але перш за все – ваша дитина якій потрібні любов, захист і співчуття.
Виховувати обдаровану дитину нелегко, але приємно.
Рекомендації батькам обдарованої дитини
Обдаровані діти мають свої специфічні проблеми. Труднощі й протиріччя таких дітей – в емоційному, фізичному розвитку, у саморегуляції. Найчастіше в таких дітей є проблеми у спілкуванні з однолітками й дорослими.
Для встановлення контакту з дитиною необхідно навчитися використовувати компоненти спілкування: поведінку, інтонацію, жести, міміку. Неправильно обраний стиль спілкування може:
- придушити найкращі риси й творчі пориви дитини;
- зупинити розвиток її унікальних здібностей;
- заглушити прояв її індивідуальності.
Крім того, непродуктивний стиль спілкування може повністю дезорієнтувати дитину. Тоді цінності щирості і доброти будуть підмінятися помилковими, вади прийматися за чесноти.
Що радять психологи:
- підтримуйте інтереси, творчість, оригінальність дитини – ніколи не лайте її за те, що вона робить щось не так;
- поважайте право дитини на власний вибір заняття, ігор, на власну думку. Пам`ятайте: ви повинні пристосовуватися до дитини, а не вона до вас;
- допоможіть впоратися із проблемами у спілкуванні з однолітками й дорослими;
- не захоплюйтеся надміру змагальними методами, тоді ваша дитина буде завжди переможцем, а інші діти можуть її зненавидіти;
- не говоріть про обдарованість в її присутності;
- не вимагайте, щоб вона завжди була найкращою.
шкільний психолог НЕГУЛЯЄВА М,А,