Афганістан

21.02.2017 06:15

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав

 у загальноосвітніх навчальних закладах Донецької області

 

Вступ

28 років тому, 15 лютого 1989 року, остання колона радянських військ була виведена з Афганістану, країни Центральної Азії. Так закінчилася радянсько-афганська війна (1979-1989 рр.) яка тривала більш ніж дев`ять років.

У бойових діях в Афганістані брали участь 165 000 українців, з яких загинуло 3500 воїнів, 9000 отримали поранення. Здоров’я тих, хто вижив, було підірване незвичними кліматичними умовами, пораненнями, психологічним травмами. З моменту виведення радянських військ з Афганістану до 2014 року 25000 ветеранів-афганців, середній вік яких складав 50 років, померло.

В Україні цей день офіційно відзначається відповідно до Указу Президента України № 180/2004 від 11 лютого 2004 року.

Історична довідка

Афганістан - держава в південно-західній частині Центральної Азії, яка на півночі межувала з СРСР (нині – незалежні держави Туркменія, Узбекистан, Таджикистан). Столицею Афганістана є місто Кабул.

Афганістан – багатонаціональна держава. Більшість населення складають афганці-пуштуни (понад 13.400.000). У ряді західних і північно-східних провінцій живуть таджики (близько 6.700.000 осіб), на півночі - узбеки (понад 1.500.000 осіб), туркмени (близько 300.000 осіб). Державна релігія - іслам (суніти - 84%, шиїти - 15%). Державні мови - пушту, дарі. 1

Майже 80 % території Афганістану  зайнято гірськими системами Гіндукушу, Паміру, Паропаміза, Хазараджата. Гребені і вершини багатьох хребтів, висота яких коливається від 3.000 до 7.000 метрів покриті вічними снігами і льодовиками.

Тривалий час Афганістан був монархією. Першою ланкою в ланцюзі  подій, що привели до кривавого конфлікту став безкровний державний переворот, здійснений 17 липня 1973 р. під керівництвом колишнього прем'єр-міністра Мухаммеда Дауда, двоюрідного брата короля. Зміна влади спровокувала активізацію боротьби за вибір шляху подальшого розвитку країни між різними політичними силами Афганістану.

27 квітня 1978 р. в Афганістані за підтримки армії було здійснено новий державний переворот, який отримав назву Квітневої революції. Місце вбитого президента Мухаммеда Дауда зайняв лідер Народно-демократичної партії Афганістану (НДПА) Нур М. Таракі. Першими указами нового керівництва країни була проголошена Демократична Республіка Афганістан (ДРА), оприлюднена програма з подолання відсталості та ліквідації феодальних пережитків, узятий курс на зближення з соціалістичними країнами і в першу чергу з СРСР. У грудні 1978 р. між СРСР і Демократичною Республікою Афганістан (ДРА) було укладено Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво.

Однак ситуація в Афганістані  знову загострилася. Одним з головних недоліків нового режиму була нескінченна фракційна боротьба всередині НДПА. «Хальк» («Народ») і «парчі» («Прапор») - більше нагадували дві самостійні партії, а багаторічні підозри і ворожість внесли ворожнечу між лідерами обох груп. Революція не призвела до ліквідації цих протиріч, особливо якщо врахувати, що основні керівні посади в новому уряді дісталися представникам «хальк».

Найсерйозніші помилки були допущені у сфері релігії. Було заборонено навчання ісламу, осквернені багато мінарети і мечеті.

У вересні 1979 р. голова Ради міністрів Афганістану X. Амін, усунувши від влади Н.М. Таракі (а в жовтні Н. М. Таракі був убитий), зосередив у своїх руках всі ключові пости держави. Це спричинило ще більше посилення терору і репресій, зростання невдоволення серед населення та активізацію опозиційного руху. Число жертв репресій Х. Аміна досягло 50.000 чоловік.

12 грудня 1979 р. група в складі найбільш впливових членів Політбюро ЦК КПРС Л. І. Брежнєва, М. А. Суслова, Ю. В. Андропова, А. А. Громико, Д. Ф. Устинова прийняла рішення ввести радянські війська в Афганістан «з метою надання інтернаціональної допомоги дружньому афганському народові, а також створення сприятливих умов для заборони можливості антіафганськіх акцій з боку сусідніх держав».

Операція по встановленню радянського контролю над Кабулом почалася 27 грудня 1979 р. о 19 год 30 хв за сигналом «Шторм-333». Головним завданням операції було фізичне усунення Аміна.

Штурм резиденції Аміна посів 45 хвилин.У ході штурму загинуло 13 радянських військовослужбовців. Афганці втратили, за різними даними, від 200 до 300 чоловік убитими, близько 1.700 взятими в полон. Під час бою X. Амін був убитий, загинули двоє його синів і дружина віце-прем'єра Ш. Валі.

Одночасно оперативно-бойові групи загону «Зеніт», групи «Грім» і додані їм десантники сто третьому гв. вдд захопили інші об'єкти в Кабулі:  Генштаб; Царандой (МВС); КАМ (Служба безпеки); Центральний вузол зв'язку (об'єкт «Криниця») та ін. Лідером ДРА був поставлений Б. Кармаль, лідер угрупування парчам. Так розпочалася радянсько-афганська війна.